
Дійсно, "чудес" було багато. Деякі "чудеса" проходили безболісно, на такому "літньо-розслабленому" рівні, а після деяких "чудесних партій" були і цілі трагедії. Діти...

У традиційної трійки лідерів Владислава, Юри і Валерія, як зажди, без цікавих результатів не обходиться. Це вже майже традиція, що результати їх партій завжди непередбачувані. Буває все. Валерій, який тільки кілька тижнів, як вийшов на рівень першого дану, не дає розслаблятись іншим нашим данам, які вже впевнено почуваються на своєму майстерному (дановому) рівні.

Як кажуть у нас в народі: "На те й щука в річці, щоб карась не дрімав!"
Але, мабуть, найбільш напруженою і трагедійною була партія між Андрієм Пилипчуком і Владиславом Вертелецьким.
Андрій часто не дивиться на авторитети і завжди вважає, що майстерність "впаде йому на голову" несподівано, сама по собі, і він несподівано для всіх повиграє у всіх найсильніших гравців. Бували випадки, коли він дійсно вигравав у значно сильніших суперників. І ці випадки ще більше надавали йому впевненості у своїй можливій геніальності. З такою вірою він сідав грати і з Владиславом.
Віра у перемогу - це великий козир. Андрій з самого початку партії зіграв дуже вдало і мав хороші шанси на виграш. Але Владиславу, як високо-технічно підготовленому гравцю, вдалось викрутитись зі складної ситуації. А далі "план бліцкрігу" почав руйнуватись і у Андрія трошки не вистачило сили духу, почав "сипатись" і "здавати позицію за позицією"... Партія була надзвичайно драматичною. Болісно було дивитись на її завершення.

До речі, ця партія тривала мабуть найдовше за всі партії цього турніру. Всі учасники розійшлись на обід, в залі залишились лише двоє конкурентів та суддя... Показовим було запитання мами Діми і Жені Русановських, які встигли пообідати, погуляти і прийти на місце проведення змагання. Побачивши, що в пустому приміщенні грають Владислав і Андрій, вона запитала: " Це вони що, вирішили крім турнірної партії ще пограти, чи зіграну партію розбирають?" Я одразу навіть не знайшов що сказати. Але коли я сказав, що у хлопців ще йде турнірна партія, то її обличчя набуло дуже здивованого вигляду.

Варто відмітити, що Андрій Пилипчук багато грає, активно їздить на змагання. І його зростання в майстерності гри стає дедалі помітнішим. Віра в чудеса надає йому сил спокійно боротись з сильнішими суперниками, що збільшує його шанси на виграш. Єдине побажання для нього - не так трагедійно відноситись до програшів. А так, не зважаючи на цей програш, Андрій молодець.
Багато дітей після літа прийшли "розмагніченими". Відчувалось, що думками вони ще там, в чарівному і безкінечному літі. За їх настроєм і поведінкою можна було подумати, що наче й навчальний рік ще не почався.

Думаю, що для багатьох з них цей турнір став такою своєрідною "шоковою терапією", завдяки якій вони почали просипатись від літньої "розслабухи".
А попереду їх чекає навчання в Школі інтелектуальних ігор, турніри вихідного дня, та багато цікавих змагань.
Удачі їм всім у пізнанні найчарівнішої гри в світі!
PS: До речі, забув відмітити при публікації результатів чемпіонату, що крім переможців у основній категорії, дипломи від міського спорт-комітету отримали і дівчата:
1 місце - Анастасія Ваврик
2 місце - Ілона Реділа (наймолодша учасниця чемпіонату)
3 місце - Христина Колос.